****
Коли стоїш на роздоріжжі
і думаєш, куди звернуть,
щоб не спинитись у підніжжя
гори, що ледве перетнуть —
спинись і дай собі хвилину
розважити, подумати, узріть,
чого вартує мить мінлива,
чого вартує зміни мить.
Здається, треба бігти стрімголов.
Сліпий, та непозбавлений очей.
Тікать чи доганяти — все одно.
Лише б застрибнути найпершим у ковчег.
Аеропорти і вокзали кличуть
в країну, де тебе не ждуть.
З перонів сигаретні іскри блищуть
у роздумах: спинитись чи звернуть?
4/02/2020
****
У глибинах морів,
на вершинах висот.
У темних забутих кімнатах.
Я там ледь не зомлів
від мільйонів турбот
відносних, несправжніх, крилатих.
Де правди не видно,
брехня не існує.
Казками-легендами п‘яні.
Очам все набридло,
а вуха не чують.
Розум та пам‘ять в тумані.
Це міф у реальності?
Реальність реальна?
Чи варто усе це збагнути?
Помилка в банальності?
А правда банальна?
Чи варто її розгорнути?
19/01/2022
****
Чи є ще в цьому світі оптимісти?
Хтось ще надіється-вита?
Здається, що вже навіть анархісти
змирились і покинули міста.
Здається, що ось-ось і фініш —
все рухне, ніби й не було.
Прикидуєшся, сліпо віриш
і дивишся в рожеве скло.
Мережі, алгоритми, просування
керують світом: мною і тобою.
Скажи, твоє життя — не існування!
Скажи, чого бажав перед війною!
Питання віри полягає лиш у вірі:
ти ясно бачиш, навіть якщо мариться.
А люди — ті ще дикі звірі.
Реальність — та ще друга Матриця.
27/09/2022
****
Усе могло би трапитись з тобою.
Ти міг любові справжньої не знать.
Гора нещасть, біда стіною,
війна могла би все віднять.
Ти був народжений у світ,
щоб мріяти і мрію жити.
Та під ногами крихкий лід,
під ним – ріка, що не спинити.
Ти все питаєш. Прагнеш віри.
Ти пробуєш. Тобі щастить?
Збираєш спогади, мов сувеніри.
Розваги – то всього лиш мить!
Є тільки ти. Один-єдиний.
Котрих мільйони. Може два.
І світ – цікавий і мінливий –
не стомлений творить дива.
26/11/2022
****
Сірі вулиці, парки, будинки
та стежину, що в сад веде
різким рухом, мерзлим учинком
білий сніг схова-замете.
І самотній ліхтар при дорозі
теплим світлом покаже твій шлях.
Так! – сміливості. Ні! – тривозі.
Бо ж ми тут лише у гостях.
20/12/2015