Дорога
Однажды идя по дороге Шла девушка тихо одна, Её взгляд был опущен под ноги, А в руках была книга сна. Парень по той же дороге Шёл отдыхая один, Не обращая внимания на взоры, Он только желанием жил. Случайно столкнувшись они, Взглядом встретились странным, Пропали в мире своём, Но разошлись не зная. Она испугалась своих желаний, А он не услышал свои. Однажды столкнувшись в дороге, Скрестились пути души. С тех пор проходили дни, Но ночью жили они, Во сне приходили друг к другу, Но утром снова ждала их мука. Но всё же одним зимним утром, Их снова свела судьба. Он просто сидел за партой И вдруг в двери вошла она. Порыв свой сдержать не смогли, К друг другу быстро подошли, В глаза посмотрели прямо, Улыбнулись и пошли с пары. С того времени вместе, вдвоём, Они узнавали себя и друг друга. И больше не было жизни пустой, Ведь любовь заглушила их муку!
2020-03-25 11:51:37
17
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2605
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13492