Яка це любов
Забуваю я поволі твої очі, Забуваю я твою усмішку. Сиджу сама я до самої ночі І проклинаю свою долю грішну. Вернути час хотіла би назад, Коли вперше я тебе зустріла. У цьому дні багато я б чого тоді змінила. Мажливо це так Бог мене карає, Що так сильно закохалась. Я тебе люблю! А може це дар такий мені Він посилає, Бо знаю заради кого в цьому світі я живу. Лиш одного я не можу зрозуміти. Чому наші дороги розійшлись? Чому усі ті наші мрії, Полетіли назавжди у холодну вись. Та всеодно я дякую тобі, Що научив мене кохати. Як сильно я тебе люблю. Та жаль, ти цього не можеш знати. Зараз ти далеко. У кожного з нас різне життя. Напевне і різні у нас долі І різні погляди у майбуття. А я лиш кільки мрію зараз про одне: Я мрію так тебе зустріти. Вернись коханий, я тебе прошу! Не можу я без тебе жити!
2021-03-06 10:20:07
6
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2014
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2674