Звична справа
Темна кімната. На підлозі сидить дівчина, і свариться з кимось по телефону. Вона жахливо засмучена, її руки трусяться, а голос не слухається.
- Досить. Я ставлю тепер крапку. З мене досить, досить, досить…- кричить сіроока. Її телефон падає на землю, звідти лунають слова її співрозмовника.
- Сонечко… давай забудемо, забудемо все. Почнемо спочатку…
В кімнаті чутні тихі всхлипи, важке дихання, і слова у телефонній трубці. Сіроока дивиться в стіну навпроти, туш розмазалась по її обличчю, а в очах видно відчай і жаль.
- Не вийде моя хороша, не вийде. Я не хочу просто хотіти твоє тіло, я не хочу розуміти чому я ревную тебе до кожного нового. Не хочу щоб ти казала, що ревнуєш і одночасно , що нічого не відчуваєш. Я хочу покохати тебе, як минулої зими. Хочу щоб ти кохала мене, так само як Його. Але це не реально.
- Нащо ти це все кажеш? Ти ж знаєш це не про мене. Я просто не можу відчути таке знову. Думаєш я не хотіла? Я просто не можу.- голос на іншому кінці слухавки затихає. Напевне та мила дама на іншому кінці, подумала що її не чують.
- Я знаю моє карооке чудо. В цьому і проблема. Все що в нас тут це втеча від життя, і забуття одна в одній. Нам треба це припинити…- голос сіроокої ламається від сліз. Кілька секунд висить тишина.
- Але ми це не припинимо…- чується з телефону.
- Не припинимо,- повторює дівчина в кімнаті.
В кімнаті настає тишина. Дівчата насолоджуються секундами спокою. Можливо завтра одна з них знову знайде причину влаштувати скандал. Розкрию секрет: такі скандали для них звична справа, яка дає нових емоцій стосункам.
- Досить. Я ставлю тепер крапку. З мене досить, досить, досить…- кричить сіроока. Її телефон падає на землю, звідти лунають слова її співрозмовника.
- Сонечко… давай забудемо, забудемо все. Почнемо спочатку…
В кімнаті чутні тихі всхлипи, важке дихання, і слова у телефонній трубці. Сіроока дивиться в стіну навпроти, туш розмазалась по її обличчю, а в очах видно відчай і жаль.
- Не вийде моя хороша, не вийде. Я не хочу просто хотіти твоє тіло, я не хочу розуміти чому я ревную тебе до кожного нового. Не хочу щоб ти казала, що ревнуєш і одночасно , що нічого не відчуваєш. Я хочу покохати тебе, як минулої зими. Хочу щоб ти кохала мене, так само як Його. Але це не реально.
- Нащо ти це все кажеш? Ти ж знаєш це не про мене. Я просто не можу відчути таке знову. Думаєш я не хотіла? Я просто не можу.- голос на іншому кінці слухавки затихає. Напевне та мила дама на іншому кінці, подумала що її не чують.
- Я знаю моє карооке чудо. В цьому і проблема. Все що в нас тут це втеча від життя, і забуття одна в одній. Нам треба це припинити…- голос сіроокої ламається від сліз. Кілька секунд висить тишина.
- Але ми це не припинимо…- чується з телефону.
- Не припинимо,- повторює дівчина в кімнаті.
В кімнаті настає тишина. Дівчата насолоджуються секундами спокою. Можливо завтра одна з них знову знайде причину влаштувати скандал. Розкрию секрет: такі скандали для них звична справа, яка дає нових емоцій стосункам.
Коментарі