Я кохаю тебе

Eneli Fox

Я кохаю тебе, Скільки раз повторювати і ще. Я кохаю тебе, І світ не бачу без тебе тепер. Ти прийшов у моє життя, Я думала просто випадок Нічого більшого, Та ні, ти не просто випадок. Ти забрав серце моє, Взамін подарував своє. Рука в руці, Ти, я і.... -"Ти моє сонце", Завжди говориш про це. Я завжди буду з тобою, Про це лише тепер мрію. Хочу тобі сказати, Ти теж моє сонце. Лише ти, Бо кохаю тебе...

2022-02-05 16:25:40

12

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Kotik

Чуттєвий вірш👏🏻

Відповісти

2022-02-09 11:31:42

2

Eneli Fox

@Kotik дякую у Вас теж дуже красиві вірші 😊

Відповісти

2022-02-09 11:38:45

2

Eneli Fox

дякую ☺️

Відповісти

2022-10-24 21:10:16

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3609

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11167