Разом, пліч-о-пліч, на віки
Enra
А хочеш, з тобою я піду? Неважливо, куди, як і звідки. Тримаючись за руки, скрізь всяку біду Разом, пліч-о-пліч, на віки. Мабуть, я зглузду з'їхала тепер, Що тільки ти життя моє тримаєш, Хоч лай на мене, відштовхуй до дверей, Як кохаю сильно, ти, звісно ж, знаєш. А хочеш, з тобою я піду? Залишу все і всіх позаду себе І йтиму проти вітру – не впаду! Лишень разом іти, без тебе я осліпну.
2018-12-20 22:57:03
4
0
Інші категорії
Вірші в прозі Філософські Привітання Радісні вірші Вірші до свят Подійні
Інші поети
newOlyaPole
@newOlyaPole
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2460
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5482