Титан нового дня
⠀
Ранок. Ранок після нічної літньої зливи. Туман, що не поспішає покидати вулиці. Ти. Ти той, хто мчить, забувши про сніданок, не рятувати світ, не робити його кращим, а просто йдеш виконувати свою роботу. Чи керуєш досі життям, чи обираєш напрямок руху?
⠀
Ні? Не думаєш? А просто крок за кроком, в такт музиці з навушників, невпинно накручуєш лічильник пройдених кілометрів.
⠀
Минуле сприймаєш як чинне, майбутнє невизначене і відкладаєш на потім.
⠀
Філософські трактати розбавляють час подорожі. Буває, розмірковування настільки цікаве, що і червоний світлофор припиняє бути знаком "стоп". Ти тут єдиний оратор в амфітеатрі власних думок, нажаль, єдиний, але хіба твоя істина потребує дискусій? Хоча вірний писар, що запише геніальне сяйво течії твоїх думок, та декілька слухачів з їх бурхливими оваціями не були б зайвими. Кінець дороги сповнений хвилинного розчарування та занепокоєння "а що як теми з Безкінечного списку роздумів закінчаться?". Як завжди довідник не дає відповіді на такі легкі запитання.
⠀
Збентежено відчиняєш двері. Це кінець дороги, але тільки цієї.
⠀
<Еріх Ной Арк>
24/05/2019
Коментарі