A cicatriz
Franci Paholski
Coração de vidro Mente de pedra Caiu como se fosse aço Me destruiu por completo Ossos e peles espalhadas pelo chão Tudo vai ficar bem, tudo vai ficar legal Não é a primeira vez que me destruiram Sou uma bagunça, sou uma obra que nunca acaba, quando me reconstruo, uma parte logo se desfaz. A cicatriz que não posso reverter Quando mais cura, mas machuca Achei que tinhamos construído uma dinastia que não pudesse ser quebrada, mas tudo desabou E agora você é apenas uma página rasgada da história que estou vivendo. Franci Paholski
2018-08-09 23:33:25
3
0
Інші вірші поета
De encontro à mim Tú sentes? Vazio A ansiedade
Інші поети
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12272