Acabou
Sempre correndo o mais rápido que eu posso, mas mesmo assim sempre acabo chegando atrasado, sonhar ás vezes me acalma e me distrai mas quando acordo e olho para o relógio, ele está sempre atrasado, lá fora já está tudo claro e aqui dentro ainda está tão escuro e parece que o fim está cada dia mais próximo. Sempre sonhamos em estar onde estamos agora, perseguimos linhas retas que sempre estão tortas, mas nunca parece ser o suficiente, as vezes chegamos tão perto, mas sentimos que estamos cada vez mais longe, queria ser tudo o que o mundo já esqueceu, mas parece que meu tempo já acabou, o tempo passa rápido demais e nós envelhecemos, mas nunca aprendemos a dizer adeus..
2018-08-07 00:11:50
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
João Ninguém
Gostei da parte que diz que lá fora já está tudo claro e aqui ainda tão escuro, Pesado mas gostei,faz mais.❤👤👏
Відповісти
2018-08-07 00:15:11
3
Ally San
poxa, acho que me identifiquei com alguns versos ;-; 💔
Відповісти
2018-08-07 00:19:23
3
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1643
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8884