A jovem
Franci Paholski
O ver estremece e te desmorona As palavras dilaceram Assim como as lâminas, as facas ou qualquer outro objeto afiado Elas cortam, machucam e destrói Não tem sangue, nem nenhum hematoma evidente Mas dói, e a dor é tão forte que rasga, dilacera e se quebra em mil pedaços um coração que já amou e foi enganado. Franci Paholski
2018-08-19 04:20:30
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rayssa Micelle
Amei
Відповісти
2020-01-02 00:38:18
Подобається
Інші вірші поета
Olhos fechados Pai Quando? Pesadelos
Інші поети
May Ling
@May_Ling54
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3617
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13446