Vulto
Andando por aí, em meio a mutidão, sem um lugar específico na cabeça..... Apenas andando tentando encontrar um espaço em meio a tanta gente, é tão estranho vc está cercado por tantas pessoas e mesmo assim se sentir tão sozinho, é como se eu os enchergasse, mas eles simplismente não conseguissem me ver e nem me sentir, é como se eu estivesse invissivel e talvez eu esteja, pois quando eu me olho no espelho eu já não me enxergo mais, é como se eu não existisse nem pra mim mesmo, eu exergo apenas um vulto no espelho, um vulto preto e sem rosto, e eu realmente acredito que eu seja esse vulto, porque de tanto tentar ser vista e aceita pelas pessoas sendo algo que eu não sou, eu acabei me tornando isso, apenas um vulto invissivel sem rosto e sem sentimentos... 30/07/16
2018-08-07 00:25:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8221
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11167