За два дні до німецького вторгнення на територію Радянського Союзу, відоме під кодовою назвою "операція" Барбаросса "".
-"Sammle Truppen! Seien Sie um vier Uhr morgens bereit! Unser Ziel ist es, Moskau zu erobern! " віддав наказ командир всім групам , які знаходились біля кордону з СРСР, після чого Hitlergruß і викрикнув:" Heil Hitler!" і пішов.
Солдати Вермахта і СС кинули 'зігу'. Отгер стояв в перших рядах.
Його завдання було направити свою і ще дві групи на УССР. Він не дуже хотів кровопролиття тому зразу домовився зі солдатами тих двох груп , що не стріляємо в простих людей , а тільки в агресивних та тих , що можуть загрожувати нашому життю. Всі солдати його підтримали.
Вони готувались цілу добу , щоб не помилитись , навіть створили свою тактику нападу.
Ми стояли біля польського міста Гданьск. Наша зброя та техніка були готові до виходу в любу секунду.
21 червня 1941 року 23:47
Селяни все спали. Генерали та полковники в останій раз повторювали солдатам план по захвату.
Зараз їм дали час поспати.
02:54 22 червня 1941 року
Полковники вже будили солдатів, які заснули в формі та зі зброєю в руках.
04:15 22 червня 1941 року
Солдати груп " Півнія", " Південь", " Центр" вже почали вторгнення на СРСР.
Група "Північ", якою керував Дар за наказом генерала повинна одною частиною групи піти на Ригу і Таллін, другою в Псков , а потім в Ленінград , де зустрінуться з фінськими солдатами, третя на Брест біля , якого є війська СРСРу, потім зустрітися з частиною солдатів 2 групи в місті Вільнюс, потім ідти разом із частиною другої групи на Мінськ, а потім зустрітися з радянськими військами в Смоленску, пройти через Вязьму, де має бути частина солдат першої групи. Потім підуть на Москву де мають зустріти групц "Центр".
1942
13 лютого – початок вивезення українців на примусові роботи до ІІІ Райху. Всього за роки війни до німецької промисловості та сільського господарства було залучено майже 2,2 млн українських “остарбайтерів”.
8-16 травня – розгром на Керченському півострові радянського Кримського фронту. Втрати загиблими і полоненими перевищили 160 тис. осіб.
12-31 травня – Друга битва за Харків, невдалий наступ радянських та успішний контрнаступ німецьких військ. Загинуло і потрапило в полон 270 тис. червоноармійців.
20 червня – створення у Ворошиловграді (Луганську) Українського штабу партизанського руху (УШПР) для координації діяльності радянського руху опору в німецькому запіллі.
4 липня – Вермахт захопив Севастополь. Внаслідок того, що була передбачена евакуація лише вищого радянського керівництва та архівів, десятки тисяч бійців були кинути напризволяще. В полон потрапило понад 90 тис. солдат.
22 липня – територія України повністю опинилася під нацистською окупацією.
14 жовтня – символічна дата створення Української повстанської армії – єдиної сили, що під час Другої світової війни боролася за незалежну Україну..
Це все дуже радувало Фюрера та генералів.
До одного моменту...
18 грудня – звільнення с. Півнівка на Луганщині – початок вигнання нацистських окупантів з території України...
Це розізлило Фюрера хоч якби його не заспокоювали генерали.
1943
14 лютого – вигнання нацистських окупантів з Луганська (тоді – Ворошиловград).
15 лютого – 14 березня – Третя битва за Харків. В перші два дні успішний радянський наступ вигнав нацистських окупантів з міста, 19 лютого розпочався контрнаступ Вермахту. Місто знову було захоплено, радянські сили втратили 100 тис. вбитими і полоненими.
31 січня – початок “Степового рейду” радянського кавалерійського партизанського з’єднання Михайла Наумова. До 5 квітня кавалеристи з боями пройшли 2396 км по окупованих територіях Орловської, Курської (Росія), Сумської, Полтавської, Одеської, Вінницької, Київської, Житомирської та Поліської (Білорусь) областей.
12 червня – початок «Карпатського рейду» радянського Сумського партизанського з’єднання Сидора Ковпака в гірські райони Станіславської області з метою диверсій на нафтопромислах й ініціювання розвитку партизанського руху в глибокому німецькому тилу. Рейд тривав майже 100 днів.
Гітлер ще більше розізлило , він почав звинувачувати у всьому свої генералів. Деяких він вбивав. Один із таких генералів - Генріх Вільхем Герман. Його мали вбити, але батько Отгера зробив самогубство. Про це не сказали ,ні жінці Германа , ні Дару.
Липень – німецька антипартизанська операція обер-групенфюрера СС Еріха фон дем Баха проти загонів УПА на Волині.
Не зважаючи на цю операцію арійці програвали , навіть не красноармійцям , а партизанам.
Розлючений Фюрер не знав , що робити.
Але ніхто не догадувався хто доповідає всю інформацію про солдатів СС і Вермахта.
Дар сам підтримував УПА і допогав в створенв цього українцям.
13-23 серпня – Четверта битва за Харків, вигнання нацистських окупантів з міста. Бої на околицях тривали до 30 серпня.
26 серпня – початок «Битви за Дніпро», масоване застосування радянським командуванням «чорносвитників» або “чорнопіджачників” – наспіх мобілізованого, ненавченого і неозброєного місцевого чоловічого населення. Точна кількість загиблих досі невідома.
2 вересня – вигнання нацистських окупантів з Сум.
7-9 вересня – один з найбільших боїв куренів УПА проти нацистів під с. Радовичі Волинської обл. За три боїв із застосуванням артилерії, бронетехніки та бронепотяга окупанти втратили 75 солдатів, але не змогли розбити повстанців.
8 вересня – вигнання нацистських окупантів з Донецька (тоді – Сталіно).
21 вересня – вигнання нацистських окупантів з Чернігова.
23 вересня – вигнання нацистських окупантів з Полтави.
25 жовтня – вигнання нацистських окупантів з Дніпропетровська.
6 листопада – вигнання нацистських окупантів з Києва. Взяття міста відбулося до чергової річниці жовтневого перевороту, відтак без врахування тактичної ситуації, що призвело до численних невиправданих жертв.
21-22 листопада – проведення в с. Ілляшівка на Рівненщині Першої конференції поневолених народів Східної Європи й Азії за участі представників 17 національностей, які перебували в УПА. Конференція ухвалила низку постанов, які розкривали концепцію спільного фронту поневолених народів проти німецького та радянського імперіалізмів та перебудови Європи й СРСР на базі незалежних національних держав.
14 грудня – вигнання нацистських окупантів з Черкас.
30 грудня – вигнання нацистських окупантів з Запоріжжя.
31 грудня – вигнання нацистських окупантів з Житомира.
Україна була практично вільна від націонал-соціалізму.
1944 рік
8 січня – вигнання нацистських окупантів з Кіровограда.
2 лютого – вигнання нацистських окупантів з Рівного.
2 лютого – вигнання нацистських окупантів з Луцька.
4 березня — Верховна Рада УРСР ухвалила закон про утворення власного Народного комісаріату закордонних справ.
13 березня – вигнання нацистських окупантів з Херсона.
20 березня – вигнання нацистських окупантів з Вінниці.
25 березня – вигнання нацистських окупантів з Хмельницького (тоді – Проскурів).
29 березня – вигнання нацистських окупантів з Чернівців.
10 квітня – вигнання нацистських окупантів з Одеси.
13 квітня – вигнання нацистських окупантів з Сімферополя.
16 квітня – вигнання нацистських окупантів з Тернополя.
9 травня – вигнання нацистських окупантів з Севастополя. Окремі частини Вермахту боронилися на узбережжі до 12 травня, допоки не були евакуйовані.
Третя Імперія програє і її війська відступають.
31 травня – 6 червня – антипартизанська операція частин 7-ї танкової дивізії Вермахту проти УПА в Чорному лісі неподалік Станіслава (Івано-Франківська).
Дар повідомив націоналістів про це томц мало , хто постраждав від рук арійців.
11 липня – створення Української головної визвольної ради (УГВР) – підпільного вищого політичного органу воюючої України.
27 липня – вигнання нацистських окупантів з Івано-Франківська (тоді – Станіслав).
27 липня – вигнання нацистських окупантів зі Львова.
27 жовтня – вигнання нацистських окупантів з Ужгорода.
26 листопада – перший з’їзд делегатів Народних комітетів Закарпатської України в Мукачевому, маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР.
28 листопада – визволення с. Ботфалва і Тарнівці (Закарпаття) – завершення вигнання нацистів з території України
1945 рік
8 травня – капітуляція нацистської Німеччини, завершення війни в Європі.
Нацисти почали дуже скритно ховатись, адже весь світ починає боротись з націонал-соціалізмом, іноді помилково плутаючи з націоналістами та фашистами.
Всі українці дивувались своїми героями- воїнами УПА.. а
Військові завжди говорили ,що їм допомагав їхній німецький другле зараз про нього ніякої інформації немає...
А й справді не було жодної згадки про Отгера. Чому? Ні, він тоді , ще жив. Він поміняв своє імяі пріжвище на ті , які дали йому справжні батьки - Дар Бабяк.
Хто його знав, або був його товаришем жартівливо називав його- Зрадник зрадників.
Помер Дар від старості в мирному часі.
Можливо історя вигадана , але десь є онуки того дідуся , якого жартівливо називали- Здрадником зрадників.
*****№1
Sammle Truppen! Seien Sie um vier Uhr morgens bereit! Unser Ziel ist es, Moskau zu erobern! :
Sammle - збираємо
Truppen - війська
um vier Uhr morgens- в чотири ранку
Seien Sie- будьте
bereit - готовими
******№2
Нацистське вітання, гітлерівське вітання, партійне вітання в Третьому рейху складалося з підняття правої руки під кутом приблизно в 45 градусів з распрямлённой долонею і вигуки ньому. Heil Hitler! - «Хай живе Гітлер!», «Слава Гітлеру!» або просто ньому. Heil!