Лабіринт
Словами не передати, як боляче мені. Сидіти, плакати в тишині Це все, що лишилось мені Це все, що можу я на самоті. "Треба рухатись вперед" скажете ви мені. Я б з радістю прислухалась до вас, але ні. Ви забули уточнити як не піддаватися пітьмі, Як вибратись із лабіринту смутку і самоти. Як рухатись вперед не обертаючись назад? Допоможіть. Покажіть куди рухатись мені Де шукати світла промінь у цій пітьмі? Бо ніяк не можу я його знайти.
2021-11-27 18:29:03
6
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5572
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1681