Забуття
Я знову згадала все Знову подумала про це.. Та спогади такі приємні Але почуття невзаємні. Я думала, ми будемо разом Та ти виявився ще тим боягузом. Я просто не пишу, ти просто забув Забув про нашу дружбу, не любов. Пройшло вже скільки: рік, два? А відчуття ніби ціле життя. Я не відчуваю своє серцебиття, Коли бачу твоє забуття. Згадай! Згадай, як добре було нам разом Вважай це моїм приказом! Бо твоє забуття розкриє стару рану, І після цього я жити точно перестану.
2021-12-12 12:24:28
1
0
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330