One Week
It has been one week since you stopped replying. It has been one week since you became mute. It has been one week since you disappeared. One week of me waiting. One week of me worrying. One week of my hurting. One week of me crying. One week of me sad, Not happy anymore. Happy is when I'm with you. Happy when you are. Happy when you laugh. Happy when you smile. Happy when you live. But now... These days disappeared all of a sudden. Where are those days when we laughed together? Where are those days when we used to love each other? Where are those days when we just lived in the moment? Where are they? I want them back! I want you back! I want your smile back! I want your laugh back! I want your time back! I want everything back! But what can I do for them to be back? For you to be back? Do you still love me? Do you still miss me? Do you still want me? Do you?
2019-05-06 19:28:04
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
NancyRdz_STORIES_BEHIND_EYES
Oh wow sounds like a poem I'd write especially the way things happening for me. I was talking to someone i thought was very interested in me everyday talked by phone messaged and laughed amd talked hours. Then it all stopped first time its cause he was afraid to get attached since we just started talking then promised he wouldnt do it anymore. But then did again and same thing he did silenced a whole week first time second time same thing a week silence and and sane reasons why third time as talking on phone I could tell he didnt seem the same and I could tell it would happen again his silence and it did almost 2 weeks now which friday will be 2 weeks. I just decided to give up. Cant do anything but let it go. No one is worth crying or depressing about that dint try saying a word to you all day. Theres always a min of time to spare to send a humble message to someone. If not its just not meant to be. Ill write my own poem similar to this when i can but hun loved it and keep writing, its our diary of life our poems. 🤗❤
Відповісти
2019-05-07 18:31:10
1
Húsos Friss Majonéz
I'm relieved that someone was through it and not just me. I really appreciate your comment. And I agree, you shouldn't waste your time crying over hi!m to come back. I learned it as well But for me, it was through a long distance relationship. While writing poems about him and for him I learned to let him go. I can't wait to see what poem you write similar to mine! I'll look forward to it!😇🤗😘
Відповісти
2019-05-07 18:34:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1700
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4348