Несказане Слово
Скільки можна, ще терпіти, Слів несказаних тобі. І не знаю, що робити, Лиш, є догадки сумні. Усмішка твоя безкрая- Горизонт по ній пливе. Це єдине, що лишає: І веселе і сумне... І можливо, щось, сказати- Та побачити тебе! Та не хоче серце моє, Знов, страждати, без тебе...
2018-09-06 16:22:05
4
0
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
Uina Ku
@mayor_hija
bandagemaniac
@bandagemaniac
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3087
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5062