Poème caché
Ce poème est alambiqué Il parle de déréliction et d'anxiolytiques De monde et de sociétés amphigouriques Il a été trop vite avorté Une plume au regard de spadassin A sectionné le fil de sa pensée Dans le noir assassin Il n'avait pas le droit d'exister Ll révélait trop de secrets De ducs fielleux et malicieux De fieffées mascarades C'est dommage me direz-vous Mais peut-être aura-t-il droit À une palingénésie brillante Tel un précieux bijou. Maintenant restons dans l'ignorance Apprenons à la cultiver Même si cela n'a aucun sens Qui sommes-nous pour protester ?
2020-10-27 09:18:12
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ℭ'
haha ❤️
Відповісти
2020-10-27 19:03:01
Подобається
Pomme
Je n'ai pas tout compris mais ça sonne magnifiquement bien!
Відповісти
2020-10-27 21:44:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2549
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5206