Poème caché
Ce poème est alambiqué Il parle de déréliction et d'anxiolytiques De monde et de sociétés amphigouriques Il a été trop vite avorté Une plume au regard de spadassin A sectionné le fil de sa pensée Dans le noir assassin Il n'avait pas le droit d'exister Ll révélait trop de secrets De ducs fielleux et malicieux De fieffées mascarades C'est dommage me direz-vous Mais peut-être aura-t-il droit À une palingénésie brillante Tel un précieux bijou. Maintenant restons dans l'ignorance Apprenons à la cultiver Même si cela n'a aucun sens Qui sommes-nous pour protester ?
2020-10-27 09:18:12
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ℭ'
haha ❤️
Відповісти
2020-10-27 19:03:01
Подобається
Pomme
Je n'ai pas tout compris mais ça sonne magnifiquement bien!
Відповісти
2020-10-27 21:44:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5101
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10983