Roses are red.
Huy
Roses are no longer red. Violet are no longer blue. I am just a fool. For you to deceived. In the name of love. Created by the dream. Hindu, Buddhist, or Christian. Can't no longer be the same. We, us, you and I. Just a two ordinary persons. Nor differences or the same. Don't let granted be the price. Dear (My friends, My dad, My house.. My bike, My key, My love) You are all be same. As this poem is write out. To be sent it to whom, I love it the most. --from an unknown stranger-- (To be continues)
2019-12-19 18:27:48
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
JENOVA JACKSON CHASE
This is needed for this world ...keel it up...
Відповісти
2019-12-19 18:29:14
1
Huy
🤗 Thank you!!
Відповісти
2019-12-19 18:30:17
Подобається
Інші вірші поета
Things next gone right! Memories Maybe am not good? The untold poem.
Інші поети
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
William
@_WILLYY_
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2451
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4883