You
iriana clem
Oublier ce qu'est l'amour Oublier tes lèvres, tes yeux Laisser ta voix être emportée par les murmures et les hurlements du vent solitaire Laisser ton visage être troublé par l'eau glacée des torrents. Abandonner la chaleur de ton corps pour me plonger dans la tempête de neige. Devrais-je subir toutes les intempéries pour que mon cœur survive à ton ignorance ? Pourrais-je t’oublier, te laisser derrière moi et t'abandonner?
2020-10-26 18:57:44
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Mémé Paradoxx
@iriana clem c'est tout mérité, je ne like et commente que si c'est vraiment beau 😆😊
Відповісти
2020-10-28 16:31:28
1
iriana clem
@ Mémé Paradoxx j'en suis vraiment touchée merci 😍j’hésitais à le publier car d'habitude j'essaye de faire des rimes mais j'ai voulu tenter celui ci sans rien changer donc merci beaucoup de me rassurer ^^
Відповісти
2020-10-28 16:36:57
1
Mémé Paradoxx
@iriana clem Parfois ce n'est pas grave qu'il manque une ou deux rimes, si les mots sont justes et adéquates... Et puis la prose c'est une sorte de poésie également !! 😆
Відповісти
2020-10-28 16:39:50
1
Інші вірші поета
24/9 Brisé
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Mary
@Marin_98
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1922
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4381