Nobody

Jasmin Robledo

I wonder why they're mad, Thinking about it makes me sad. Reasons I never knew, And it hurts me and you. Missing them everyday, memories won't fade away. I don't even know why, but in the end, I always cry. I know it's me, you hate, one of the forgotten classmate. I'm kinda losing hope, it makes me wanna use a rope. I see you guys so happy, i know you are, without me. I can't afford to see you in pain, but the trouble you caused me still remain. I want you to smile every time, and I'm sorry for the last time.

2018-07-22 17:09:41

Інші вірші поета

. . . Senior High school . . . . . .

Інші поети

Валерія Долінос

@Valere

purple_ninja_dragon

@purple_ninja_dragon

泽明王

@WangZeMing_Z85

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12083

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9060