Колишнього життя мого мить
Сьогонді я зрозуміла, що я вже не я Що серце не б'ється у грудях, Що я не жива. Намагаюсь згадати... У пам'яті щось замигтіло, Якісь гарнії сни... Чи то кошмари?.. Намагаюсь згадати... Та у серце, точніш, де то було колись У грудях щось як заболить.. Щось до болю знайоме, Щось до болю моє... Чи то вітер холодний, Чи сонце-то запальне... То був хлопець, знайомий до болю Але такий він чужий... Намагаюсь згадати... Намагаюсь згадати, що так хотіла забути, Що була здатна вбити себе? Я пам'ятаю... Я пам'ятаю то світле волосся, На сонці що златом блистить. Я пам'ятаю блакитнії очі: Лише вони могли мене вбить. Посмішку ту пам'ятаю... Пам'ятаю ту мить, коли одним своїм поглядом Обірвав ти життя мого мить.
25.07.2019
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9571
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1194