Je suis

Just_axelle just_axelle

Je suis celui qui écrit des histoires Je suis celle qui rêve le soir Je suis l'enfant qui travail Je suis l'ado qui à mal Je suis une personne banal Je suis le noir qu'on dénigre Je suis la personne raciste Je suis la personne politique Je suis un humain lunatique Je suis un bébé innocent Je suis un homme violant Je suis un sdf dans la rue Je suis une femme battu Je suis un soldat qui combat Je suis un malade dans le coma Je suis le héros d'un livre Je suis une personne ivre Je suis une personne d'affaires Je suis un être éphémère Je suis devenue mère Je suis un rescapé de la guerre Je suis juste quelqu'un Un médecin ou même un marin Je suis un être Humain. just_axelle

2020-10-22 10:37:29

12

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

lys

C'est MAGNIFIQUE ! C'est génial, wow ! Coup de cœur ! L'image de fond illustre vraiment bien

Відповісти

2020-10-24 20:54:09

1

Just_axelle just_axelle

@lys Merci beaucoup ! Oui ^^ C'est très sympa

Відповісти

2020-10-24 20:54:40

1

Just_axelle just_axelle

@J'ai Pas D'idées :) Merci beaucoup ! Ça fait plaisir comme retour ^^

Відповісти

2020-10-24 20:55:19

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5109

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12709