Nous sommes

Just_axelle just_axelle

Je suis une simple goute de pluie dans un nuage Je suis un simple grains de sable à la plage Je ne suis rien d'autre que la même chose qu'est mon voisin Un infâme être humain Nous avons l'intelligence, la capacité d'adaptation Et pourtant on ne sait pas l'utiliser, voyez la pollution Voyez l'humiliation Voyez le harcèlement Et depuis toujours toutes ces horreurs Qui ont fait couler les pleurs Qui ont fait tellement peur Alors qui sommes-nous ? Surment des fous just_axelle

2020-10-19 11:25:18

7

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Mémé Paradoxx

Merci ! C'est une citation que j'aime beaucoup, ton poème m'y a fait immédiatement penser 😁

Відповісти

2020-10-19 13:01:41

1

Just_axelle just_axelle

@ Mémé Paradoxx Merci !

Відповісти

2020-10-19 13:02:37

1

lys

C'est bien vrai !...

Відповісти

2020-10-20 07:17:47

Подобається

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

99

16

7476

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

54

2

4378