Maman
Just_axelle just_axelle
J'voudrais écrire un slam pour ces femme qui nous voient grandir j'voudrais écrire un slam pour celles qui donnent la vie J'voudrais écrire un slam pour celles qui nous aident à ne pas faiblir j'voudrais écrire un slam pour leur dire à toutes un grand merci Les maman courageuses qui nous ont protégé Au périple de notre enfance, elles nous ont éduqué Nos mères qui nous ont donné l'amour maternel Ces femmes qu'on pense, étant enfant, être éternelle Quand elles sont là, dans un câlin, tout devient paisible Avec un seul de leurs bisous tout devient possible Et même si un grandit et que nos relations ne sont pas faciles Je sais qu'avec elle je ne serai jamais seul sur une île
2020-10-18 08:29:02
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
lys
C'est joli !
Відповісти
2020-10-18 08:32:36
1
Just_axelle just_axelle
@lys Merci !
Відповісти
2020-10-18 08:36:25
1
Un_Reve_De_Liberte
Fautes : Ces femmes (au lieu de femme) Les mamans (au lieu de maman) Être éternelles (au lieu de éternelle) Si on grandit (au lieu de un grandit)
Відповісти
2020-12-02 22:07:03
Подобається
Інші вірші поета
Exprimer Améliorer avec mon prénom Les hauteurs et Acteurs Ces moments trop banals
Інші поети
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
52
9
1918
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4377