Les défauts de notre monde

Just_axelle just_axelle

Le monde est un énorme chronomètre Pourtant nous ne sommes que des êtres Le monde est un long train express Nous prenons vites des décisions Sans penser à l'incision Comme dans une opération Notre monde est devenue une prison Sans liberté d'expression Sans avoir chaque jour l'impression D'être enfin en sécurité Dans ce monde qui a changé Oui on y a tous pensé Mais jamais on n'a rien fait

2020-10-30 13:22:27

9

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Alhéna

Ah 'train express' j'ai pensé à Poudlard Express... Suis-je la seule ? Mais sinon c'était très joli, bravo

Відповісти

2020-10-30 18:01:04

1

Just_axelle just_axelle

@ Alhéna Mercii ! Moi j'y est pas du tout pensé.... Et pourtant j'en suis une grande fan XD

Відповісти

2020-10-30 19:15:25

1

Alhéna

@Just_axelle just_axelle Haha, une Potterhead ça ça me plaît !

Відповісти

2020-10-30 20:17:56

1

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

49

1

15312

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12317