І падають знову
Олександр
І падають знову, і знову на камінь Розбиваються вщент, залишають вологим гравій Краплі дощу, чи з очей ідуть сльози Я тебе відпущу, та забути не в змозі Далекі світи, тісні метри квадратні І поміж них ти, застигла у тому платті Чорна як ніч та світла як день Навколо тебе погляди незнайомих людей Розщеплений атом, уламки графину Розбите мов кратер всередині б’ється що сили - не видно Чіпляються ще раз, в повітрі застиглі слова з тих пісень, що лунали у липні І знову тінь, чи силует, чи форма На сітківці ока завмерлі картини У нейронах головного мозку втома У спогадах про тебе - мрії Падають знову, і знову на камінь, Проте вже не сльози й не краплі дощу Падають душі у простір між нами І воскресають, злітають на площину Ти була ніби сон, який плутає розум І неможливо просто сидіти-мовчати Колись ми зустрінемось знову, може… Я колись тебе відпущу, та пам’ять не можу стирати
2023-07-01 22:47:28
2
0
Інші категорії
Для дітей Поеми Соціальні Історичні Вірші в прозі Для підлітків
Інші поети
Lady K.I.M
@lady_KIM
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16115
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9708