І падають знову
Олександр
І падають знову, і знову на камінь Розбиваються вщент, залишають вологим гравій Краплі дощу, чи з очей ідуть сльози Я тебе відпущу, та забути не в змозі Далекі світи, тісні метри квадратні І поміж них ти, застигла у тому платті Чорна як ніч та світла як день Навколо тебе погляди незнайомих людей Розщеплений атом, уламки графину Розбите мов кратер всередині б’ється що сили - не видно Чіпляються ще раз, в повітрі застиглі слова з тих пісень, що лунали у липні І знову тінь, чи силует, чи форма На сітківці ока завмерлі картини У нейронах головного мозку втома У спогадах про тебе - мрії Падають знову, і знову на камінь, Проте вже не сльози й не краплі дощу Падають душі у простір між нами І воскресають, злітають на площину Ти була ніби сон, який плутає розум І неможливо просто сидіти-мовчати Колись ми зустрінемось знову, може… Я колись тебе відпущу, та пам’ять не можу стирати
2023-07-01 22:47:28
2
0
Інші категорії
Історичні Радісні вірші Вірші до свят Пейзажні Соціальні Подійні
Інші поети
Palak Verma
@PalakVerma
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5284
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6491