...
Вмикаючи знову группу Нерви Ти намагалася не думати про те Яке життя у тебе жалюгідне Про те що може хватить вже На обличчі нуль емоцій І ти вникаючи в слова Знаходила у кожній пісні уривок із життя...
2022-12-16 07:09:15
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Воланд Дарсі
Якщо ти пишеш, то вже щось відчуваєш, а емоції наша рушійна сила, тому в кожного з нас буває період, коли група Нерви стає трохи актуальнішою ніж зазвичай, але подолавши цей період, почнеш дивитись на речі під іншим кутом. Але щоб я не писав, все залежить тільки від тебе.
Відповісти
2022-12-16 09:17:03
2
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2058
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5112