Чи знали ми!?
Чи знали ми, що зустрінемося? Чи мріяли ми про це? Я пам'ятаю думала , що більш за все то не надовго, та й ти сподівався на це! Я пригадую наші перші розмови до пізньої ночі, коли так не хотілося закривати очі...купа незбагненних співпадінь, складалося таке враження, що цю зустріч хтось навмисне підлаштував! Цікаво, що ж ти тоді відчував? Ой , а коли ти нарешті мене поцілував, я й гадки не мала , що від твоїх поцілунків буду залежною! Так швидко плинув час, ми навіть встигли посваритися , але напевно саме це допомогло нам більше зблизитися, не тільки тілом, ай душею! Я змінююсь з тобою, але завжди можу залишатися собою! Наші щирі розмови це саме те, що я найбільше цінную, Саме для тебе я ці рядки римую! Ти саме краще, що сталося зі мною за ці півроку, Адже ти бережеш мене від невірного кроку! Коли ти поруч, мені так хочеться тебе обіймати, і все складніше кудись відпускати... І може все, що сказано у вірші для тебе є банально, адже для тебе лірика то не актуально... Але я пишу тільки те, що відчуваю, коли у спогади свої я поринаю! -Ти мій наркотик!, - ти мені сказав! І міцно-міцно мене поцілував! Чи знаєм ми, що буде далі? І що ж очікує нас у фіналі?
2019-04-30 17:45:25
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1243
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4505