Чи знали ми!?
Чи знали ми, що зустрінемося? Чи мріяли ми про це? Я пам'ятаю думала , що більш за все то не надовго, та й ти сподівався на це! Я пригадую наші перші розмови до пізньої ночі, коли так не хотілося закривати очі...купа незбагненних співпадінь, складалося таке враження, що цю зустріч хтось навмисне підлаштував! Цікаво, що ж ти тоді відчував? Ой , а коли ти нарешті мене поцілував, я й гадки не мала , що від твоїх поцілунків буду залежною! Так швидко плинув час, ми навіть встигли посваритися , але напевно саме це допомогло нам більше зблизитися, не тільки тілом, ай душею! Я змінююсь з тобою, але завжди можу залишатися собою! Наші щирі розмови це саме те, що я найбільше цінную, Саме для тебе я ці рядки римую! Ти саме краще, що сталося зі мною за ці півроку, Адже ти бережеш мене від невірного кроку! Коли ти поруч, мені так хочеться тебе обіймати, і все складніше кудись відпускати... І може все, що сказано у вірші для тебе є банально, адже для тебе лірика то не актуально... Але я пишу тільки те, що відчуваю, коли у спогади свої я поринаю! -Ти мій наркотик!, - ти мені сказав! І міцно-міцно мене поцілував! Чи знаєм ми, що буде далі? І що ж очікує нас у фіналі?
2019-04-30 17:45:25
1
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16961
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4251