Море
Lucy
Стогне море, кидаючи хвилями Серце б'ється малими коливаннями Оповите людськими прагненнями Стогне море, кидаючи судна Викидаючи все до дна І десь гллибоко, глибоко в морі бачу я затонувші судна. Світло зникло давно вже не світить Темрява ходить по цілій землі Та я вірю, що світло засвітить Темрява тихо потоне в імлі. І не будуть вже судна топитись Бо вони вже зможуть спинитись І поглянуть на світло небесне Їхнє серце в ту мить вже воскресне Стихне море, засне вічним сном Будуть плисти кораблі океаном Не за буде ту мить вже ніхто, Що те світло давно є здобуто .
2021-01-13 15:40:28
4
0
Інші вірші поета
Поцілунок смерті Есе
Інші поети
MixMax M
@MixMax_M
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2613
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12446