Море
Lucy
Стогне море, кидаючи хвилями Серце б'ється малими коливаннями Оповите людськими прагненнями Стогне море, кидаючи судна Викидаючи все до дна І десь гллибоко, глибоко в морі бачу я затонувші судна. Світло зникло давно вже не світить Темрява ходить по цілій землі Та я вірю, що світло засвітить Темрява тихо потоне в імлі. І не будуть вже судна топитись Бо вони вже зможуть спинитись І поглянуть на світло небесне Їхнє серце в ту мить вже воскресне Стихне море, засне вічним сном Будуть плисти кораблі океаном Не за буде ту мить вже ніхто, Що те світло давно є здобуто .
2021-01-13 15:40:28
4
0
Інші вірші поета
Есе Поцілунок смерті
Інші поети
lunastra
@lunastra
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2337
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2219