Вірші
Всі
Море
Стогне море, кидаючи хвилями
Серце б'ється малими коливаннями
Оповите людськими прагненнями
Стогне море, кидаючи судна
Викидаючи все до дна
І десь гллибоко, глибоко в морі бачу я затонувші судна.
Світло зникло давно вже не світить
Темрява ходить по цілій землі
Та я вірю, що світло засвітить
Темрява тихо потоне в імлі.
І не будуть вже судна топитись
Бо вони вже зможуть спинитись
І поглянуть на світло небесне
Їхнє серце в ту мить вже воскресне
Стихне море, засне вічним сном
Будуть плисти кораблі океаном
Не за буде ту мить вже ніхто,
Що те світло давно є здобуто .
4
0
93
Есе
Затихло все
І чути тільки вітер
Пишу есе
Оскільки мало літер
Ростуть квітки,
Дерева похилились
Переплітаються мої думки
Ідеї не з'явилось
Тремтить моя рука, тримаючи папір
Повторюю рядки, що написав Шекспір.
4
0
97
Поцілунок смерті
Я стою дивлячись на печаль,
і я чую, як тихо скрипаль
грає музику свою самотню,
закриваючи очі стражданню.
Все змовкає на мить, не звучить
Хтось хапає і душу нівечить
Чути ноту останню сумну
Все здається таким нереальним,
серце б'ється зойком благальним.
На одвірку повисла печаль
Так помітно маленьку деталь.
Вже на обличчі підстилка
за рухалася в руці жилка.
Все руйнується в твоїх руках,
Тільки пише "життя" на одвірках
ще одної секунди бракує
смерть в обличчя тебе поцілує.
2
0
93
