Поцілунок смерті
Я стою дивлячись на печаль, і я чую, як тихо скрипаль грає музику свою самотню, закриваючи очі стражданню. Все змовкає на мить, не звучить Хтось хапає і душу нівечить Чути ноту останню сумну Все здається таким нереальним, серце б'ється зойком благальним. На одвірку повисла печаль Так помітно маленьку деталь. Вже на обличчі підстилка за рухалася в руці жилка. Все руйнується в твоїх руках, Тільки пише "життя" на одвірках ще одної секунди бракує смерть в обличчя тебе поцілує.
2021-01-13 15:39:38
2
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17561
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3166