Поцілунок смерті
Я стою дивлячись на печаль, і я чую, як тихо скрипаль грає музику свою самотню, закриваючи очі стражданню. Все змовкає на мить, не звучить Хтось хапає і душу нівечить Чути ноту останню сумну Все здається таким нереальним, серце б'ється зойком благальним. На одвірку повисла печаль Так помітно маленьку деталь. Вже на обличчі підстилка за рухалася в руці жилка. Все руйнується в твоїх руках, Тільки пише "життя" на одвірках ще одної секунди бракує смерть в обличчя тебе поцілує.
2021-01-13 15:39:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1209
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8557