Поцілунок смерті
Я стою дивлячись на печаль, і я чую, як тихо скрипаль грає музику свою самотню, закриваючи очі стражданню. Все змовкає на мить, не звучить Хтось хапає і душу нівечить Чути ноту останню сумну Все здається таким нереальним, серце б'ється зойком благальним. На одвірку повисла печаль Так помітно маленьку деталь. Вже на обличчі підстилка за рухалася в руці жилка. Все руйнується в твоїх руках, Тільки пише "життя" на одвірках ще одної секунди бракує смерть в обличчя тебе поцілує.
2021-01-13 15:39:38
2
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15887
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1579