* * *
сліди так легко лишати втома так класно заходить лишаєшся наче в долонях у світа заколисаний наче ніколи не буде вже більше нічого закриваєш очі стихаєш зникаєш кажеш: мене не існує мене не існує - і це так тепло і посміхаєшся, згадуючі сліди вдалі й невдалі помічені й сховані що ведуть тисячами доріг що з'єднують з світом що розказують казки що чекають коли ти повернешся незалежно від того, чи є ти
2018-10-08 00:06:11
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12979
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2497