зірка
@kazochky
думав писати казки, а почав зі збірки віршів без рифми. ну й нехай.
Вірші
Додаток не дозволяє назву з трьох зірочок (((
Іноді Час дивиться в серце Іноді Стоїш із Часом спиною до спини Іноді Пліч о пліч Іноді За спиною Часу І думаєш: він Захищає. Кого ж? Кого в мені захищаєш, о Часе мій Всемогутній? Хто потрібен тобі У мені?
1
0
497
* * *
сніг на м'яких лапах приходить, вітається не по-людськи нечутно та лагідно падає, падає, падає як величезний звір, торкається м'яким, ніжним носом долоні дивіться в очі він може повести тебе за собою. хочеш?
1
0
499
немає назви.
Треба спати Але тіло каже: гайда радіти світу Мозок каже: нумо вигадувати Серце ж каже: час смерті Тримається на ножі На самому вістрі Чуєш? Вітер Гойдне - і впаде Тож тримаю В одній долоні Гостре лезо У іншій - час І говорю: ти ж вмерло, Я пам'ятаю Не промовляй Бо стоїмо на краю І хто перший падає - той й літає Краще тримай
4
0
528
* * *
світло таке, наче не осінь наче зима вже панує наче грудень, а може, й січень на площі чутно барабани у хаті нікого лиш кішка й коти, - й усі поховались невиспана ніч хапає за скроні я все ж іще слабий але вже одужую о, боже, я справді одужую але ж, світе ясний, я не хотів нічого нічого з того, що хочуть люди лише трохи літер лише дещицю уваги мабуть, вона забагато коштувала здається, я розплатився тепер треба одужати виринути і нічого не забути о, господи, невже я живий так, справді, живий іще . 27.10.2018
2
1
380
* * *
я базікатиму й жартуватиму до останньої миті не замовкну аж до моменту, коли зроблю крок за край це така дивна маска, цілком мила, хоч інколи й надто обтяжлива я гратиму, доки буде світити свідомість я не вийду на світло і до людей тим, ким є насправді
2
0
483
Додаток не визнаєєєєє назву з зірочок
Розчеплю пальці Подивлюсь, що падає Що там сиплеться, З тієї руки Й чи довго Так цікаво дивитися У спливаюче літо У минаючу осінь У зиму, що надходить Але ж це не може бути назавжди Я намагавсь тебе захистити Я так хотів бути поруч Не раз і не два Дізнававсь, що неправий Й ніяк не вгамуюся О, як класно було б все вирішити Одним рухом, одним ударом Втім, здається, вже пізно Але я все ще живий
1
0
532
* * *
сліди так легко лишати втома так класно заходить лишаєшся наче в долонях у світа заколисаний наче ніколи не буде вже більше нічого закриваєш очі стихаєш зникаєш кажеш: мене не існує мене не існує - і це так тепло і посміхаєшся, згадуючі сліди вдалі й невдалі помічені й сховані що ведуть тисячами доріг що з'єднують з світом що розказують казки що чекають коли ти повернешся незалежно від того, чи є ти
3
0
588
Додаток не погоджується з назвою із зірочок, ну ти диви
Отак з ночі й ломиться у вікно Вітер південний Лається Навіть, здається, погрожує Чи сказати йому, чого чекаю? Чи вийти й прогнати? Бо ж не хочу, щоб він те побачив. Хай залишиться ображений на мене Хай почуває себе дурником Хай навіть жадає зквитатися Так веселіше прикольніше Так Залишу йому дражнилку Хай біситься Так краще, ніж
3
0
671
* * *
Вітряними, прозоро-безкраїми сходами сходить зима на землю Осінь дивиться їй у вічі Чекає
2
0
529
* * *
Світе Світе ясний мій Чи пам'ятаєш Чи пам'ятаєш ти, як співало воно - те, що жило у клітці з моїх ребер? Тепер воно вільне Як ти гадаєш? Правда ж, воно вільне тепер? Світе, світе мій ясний, світе ясний мій - чи пам'ятаєш ти ту музику? ми разом ми ж разом створювали її ти ж пам'ятаєш? Світе, світе мій Хай будуть твої дороги тим, що тобі потрібне. Хай буде простір твій сповнений тим, чим ти живеш. Хай світло й тепло будуть з тобою завжди, будуть в тобі. Хай, світе мій будуть ті, хто звучатиме для тебе й у тобі. Хай будуть тиша і грім, і все, що тобі потрібне. І ті, кого тобі кого так невимовно не вистачає тобі. Хай вони будуть. Все буде, світе мій. Все буде. Хіба ні? )
1
0
478
* * *
дякую, Всесвіте, за твою здатність дарувати дарунки і помилки За те, що пустив мене і тримав двері прочиненими За світи і минуле, те, чого не було, нездійсненне і здійснене. За людей, за зірки, за оте, що гуло у небі, наче колискою для прийдешніх світів і прийдешніх надій. За можливість, і пам'ять, й задіяність ...споглядати ізздаля, без слів вибух сил лиш ковил чую, як шепотить і сивіє
0
0
437
Немає тут назви, дурненький ти додаток
Осінь Лагідна Ніжна Усміхається Гріє серце Обіймає мене Згортаюсь в клубочок, вмощуюся, мрійливо примружуюся Хай буде тихо Ще декілька днів
0
0
447
* * *
скоро всё кончится время, не жги память пожалуйста больно скоро всё скроют, всё смоют дожди руины уснут под пеплом время, прошу, убери эту боль я не стерплю, не сумею время, пожалуйста, будь со мной скоро всё кончится, верно?
1
0
451