* * *
світло таке, наче не осінь
наче зима вже панує
наче грудень, а може, й січень
на площі чутно барабани
у хаті нікого
лиш кішка й коти, - й усі поховались
невиспана ніч хапає за скроні
я все ж іще слабий
але вже одужую
о, боже, я справді одужую
але ж, світе ясний, я не хотів нічого
нічого з того, що хочуть люди
лише трохи літер
лише дещицю уваги
мабуть, вона забагато
коштувала
здається, я розплатився
тепер треба одужати
виринути
і нічого не забути
о, господи, невже я живий
так, справді, живий
іще
.
27.10.2018
2018-10-27 14:05:43
2
1