Тривога
Тривога! Кричить сирена!
Всі людоньки по хатах.
І кров застигає в венах,
І серденько калата.
Ми біженці, нам не страшно,
Сирена нас не гнівить.
Ми бачили те, що вашим
Місцевим не уявить.
У нас не було тривоги,
Лиш вибухів щільне тло.
Ми тихо молили Бога,
Щоб, батечку, не в житло.
Ми знову щодня прощались
Із тими, хто не чужий.
Нас віддано захищали,
Ішли до нових вершин
І Бог, і воя́ки світла,
Вкриваючи від біди.
А ворог – тварюка підла,
Багряної, як води,
Жадає із душ напитись,
Що волю не віддають,
Що будуть і далі битись
За неньку свою й мою.
За мову і незалежність,
За нації ДНК,
За рідних країв безмежність,
За кожного земляка.
Оточені пепелищем,
Та віримо лиш в одне:
Наш день перемоги ближче
Із кожним наступним днем.
_
_
🎥 Читаю вірш:
https://youtu.be/ytj1BIv4zgU
2022-12-27 23:50:05
6
0