Весна

Кліо Хартуларі

В душі моїй завжди царить весна. Весна – чим не наземна досконалість? Дари природи, сонця жовтизна І небеса – диви́ни небувалі. Світанок оживляє спів пташок, Чарує віки бла́госна погода. І скоро на поверхні сторінок Пробудьться уславлюючі оди. Весна! Весна! Усі це раді знати, Навколо починається цвітіння. Весна зуміла біль утамувати, Зігріла серце сонячним промінням. Весна-краса, жива і бездоганна, Небесний ідол, розтопивший лід. Мій темний світ став милим і коханим, Допоки попрощатися не слід.

2025-05-17 13:15:48

Інші вірші поета

Як жити далі Тривога Нехай Ніч Новорічна

Інші поети

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

شفق

@sabrine

Zeen

@Blue_Bliss

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1740

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1989