Olena Кim
@kime_len
Вітаю! У моєму профілю,ви не побачите щось ідеальне,я пишу від душі так як відчуваю!
Вірші
Я сумую
Кава зранку… Чи одна за день? Я з тобою знов до світанку, Ну а зараз знову нема повідомлень. Я сумую… Чи знаєш ти як? В голові всі моменти формую, Та знову в душі депресняк. Я з тобою…. Ти як? Не відчуваю без тебе спокою. Бурхлива хвиля емоцій, Та схоже що знову це мій косяк. Я в душі себе відчула інакше. Коли поруч зі мною, Нічого не страшно. Ти знаєш… Я довіряю. Ти десь в своєму світі блукаєш, Та я свої двері тобі відчиняю. Будь завжди зі мною таким. Милим,сердитим,мрійливим, Та взагалі будь-яким. Лише будь… Я уявлю тебе поруч назавжди, Якщо хочеш-забудь. Та в моїх думках ти завжди Така є моя правда. Щось таке рідне манить мене, То проганяє,то кличе. То обійме,то знову жбурне. Щось між нами є таємниче. Я сумую… Та чи знаєш ти як? Перед сном у думках поцілую, Та чи треба тобі це однак….
4
2
507
Покажи
Покажи мені себе, Не бійся бути собою. Я тебе обійму Так приємно,що ти зі мною. Я люблю всю ту хімію Яка оживає між нами. Я казала що скам’янію, Та розвіяло всі ті думки теплими вітрами. Не мовчи… говори… Я хочу тебе почути. Без тебе вже не уявляю свої вечори, Тебе в тишині хочу розчути. Я розтану в твоїх обіймах Ти тільки не відпускай. Душа можливо і в тріщинах Та схоже є в тобі мій рай. З тобою веду себе,як дитина Я знаю -доросла, Та це все так мило.
0
0
269
Ми
Твої руки мене обіймають, Ми так трохи знайомі Та я вже без тями. Твої очі палають і тебе теж дуже тягне. Просто мовчи. Ці моменти безцінні. Може чари особливі вночі Або щось не так в моєму розумінні. Якщо візьмеш ти моє серце, То міцно тримай. Воно ще не мертве, Але як хрусталь. Такі незрозумілі думки, Такі вже дорослі,але як малі. Я с тобою мабуть залюбки, Та чи не сгоримо у цьому вогні. Я так не вірю в кохання, Та схоже воно віре в мене. Я обіцяла собі,що та сльоза впала остання, Та схоже що знову відчувати приємно. І нам приємно бути в тиші, В обіймах,поцілунках, Так просто бути наодинці, В своїх думках.
1
2
271
Напевно
Приємно відчути себе малою. Відчути в обіймах мужніх Себе такою слабкою. Напевно.... Приємно... Приємно відчувати себе щасливою Відчути себе людиною. Напевно... Приємно... Приємно отримувати увагу І турботу з теплом також Приємно. Та не вірю,що знайду любов, А хоча може маю сумніви даремно. Хотілось би змінити холод на тепло, А сум на сміх. І серце своє розтопити крижане, І мати щось таке бажане, таке по духу близьке. Приємно відчувати себе У твоїх обіймах слабкою. Відчувати поцілунки у себе на шиї І бути ніжною тільки з тобою. Напевно... Приємно...
1
0
206
Київ за три дні
Ви так хотіли нас зламати. щоб ми сиділи в холоді без світла, без води. що проїбали з датами коли хотіли взяти Київ за три дні. Ви нам принесли біль Ви нам пренесли сльози Ведете себе так ніби з чистилища втекли Та в нас є дозвіл на вигнання Бо ви всі демона раби. Я вірю буде спокій, я вірю буде тиша. За тих чиї життя забрали,кати Вас ПОКАРАЮТЬ міцно У не приривному вогні страждати. Факти. Біжіть поки живі! не ми до вас прийшли Тож забирайте свої лахи сука і бийте по своїй Москві. Нас нічого лякати! Ми вже не боємось. В нас кожен день, ніби останній та ЗСУ стоїть,а значить боремось. Тримайтеся герої. ми з вами в кожну мить. вони хотіли нашої крові Та будуть відгрібати бо нація не спить.
0
0
164
Не говори
І знову ці думки, Засіли в голові. Прошу я відпусти! Залишимо спогади. Не вічне все в житті. І більше не говори, Не вірю я тобі. Я не повернусь! Ти це просто знай. І як будеш з нею, Мене не уявляй. І знову я не сплю. Години три для сну. І так минають дні, Ми вже давно не ті. Згадаєш ти мене, Коли нова піде. Мені не говори Не вічне все в житті...
0
0
226
Ніч
Знову настала ніч, Чути спів пташок. Знову сяйво ліхтарів і потік думок. І я тепер одна,а на душі Як завжди пані пустота. Ловлю потік цього нічного вайбу Я так втомилась від нового траблу. Цей запах диму став таким близьким. Очі сяють не від кохання,це алкольний вплив. В житті так буває,найближчі стають ніким. Знову настала ніч,говорю наодинці. Ні,я не псих. Просто мій здоровий глузд висить на волосинці. "Як ти?" хотіла б запитати. Та ти став чужим і не в моїх силах повертати те,що вирішив втрачати.
0
0
165
Душа...
Ти знаєш я жива. Душа моя все відчуває. Не думай,що я кам'яна. Ох,як швидко час минає! І зараз течією мої сльози, І поранена моя душа. Та прощати котрий раз невзмозі. Змирись,що буду не твоя. Ти сам обрав для себе шлях, Тож,сміливо йди не озирайся. А я у небі,мов той птах, З крилом підбитим що змагався.
0
0
216
Перемога
Може і заплакала б, Та немає сліз. Може і сказала б щось Та забракло слів. Ми втрачаємо людяність, В політиці режим. То ж не втрачаємо пильність Не будь для нас чужим. Що принесе тепло, з собою на хвості. Бо в тому році були, криваві квіти ранньої весни. Я прошу тільки в Бога, Щоб закінчилася тривога. Нехай у всьому світі лунає слово ПЕРЕМОГА.
1
0
233
Моя Україна
Мені так самотньо у чужій країні, Ніби все знайоме,але краще в Україні. Я прошу почуй,Боже молитви! Не губи життя,роки наші золоті. Я так хочу додому, Цього не змінити. ДНК в моїй крові-українські діти. Потерпи рідненька,моя Україно. Ти підняла нас,ми тебе піднімем, Ту любов,що нам дала Ми тебе зігрієм. Вір нам! Боряться за тебе-доньки і сини, Поки нечисть,що у владі ділять хабарі Набивають #ука свої гаманці. Небайдужість нації,дух свободи в ділі. Це етап фільтрації,сльози на могилі. Я не люблю спойлери, Тут все очевидно! Ви "освобождалі нас", Але ВИЗВОЛИЛИ ми вас. Пам'ятай! Якщо прийшов зі зброєю, Ти нам не товариш В єдності вся наша сила, В українську землю ляжеш. Перемога у думках,в кожного у снах, В молодих роках,ми боремося за правду І такий в нас шлях.
1
1
353
Запам'ятай
Дивись на мене так, як раніше. Запам'ятай мене такою простою. Обіймай,як тоді,але трохи міцніше Щоб у безпеці себе відчувала з тобою. Бо зараз я бачу не сни, Щодня я бачу реальність. Вона прийшла ще навесні І проявила нелюдську кривавість. І плаче мале дитинча, І мати за сином ридає, Бо цілий рік вже на нашій землі Війна ця проклята триває.
0
0
245
Квіти
Дівчина так любила квіти, Любила квіти навесні. Як можна знов спокійно жити, Коли всі квіти у крові? Якщо всі душі на землі, То де ж тепер усі живі? Якщо серця таки сильні, Чому ж люди такі слабкі? Дівчина так любила квіти. Куди ведуть її стежки? І ось останній день вже літа, І ось спадають лепестки...
1
0
179