Мене звати Віра я вчуся в школі-пансіон ,так це такі школи куди батьки відправляють дітей щоб позбавитись їх на навчальний період ,тобто при школі є готель в якому живуть діти ,я відмінниця і чудова учениця але це було до одного дня ,а саме першого дня одинадцятого класу .

Пролунав дзвоник і я з радістю зайшла в клас там нас чекав наш учитель Іван Іванович .Він стояв з серйозним виглядом і навіть зляканим .
- В нашій школі появився скрутний момент .Ви вже знаєте в минулому році багато одинадцяти класників не випустились з нашої школи ....
-Хах ,то це ви їх погано вчили і вони залишилась на ще один рік-сказав Макс .
Макс -Це той дибільни однокласник який завжди підшучує .
-Ні!Нажаль ні , вони померли ..
Всі почали перериватися .
-Тихо !Зарас ми в скрутній ситуації група людей взяли всі документи і нашу програму ,всі електронні речі .А так як наша школу це смарт-школа то все тепер під контролем тієї групи людей .Нажаль в нас немає виходу з школи все тепер контролюють вони .І це вони наказали розповісти вам про це ,в них є умови вони беруть пару людей з 11 класників і вони грають в цю гру ніхто не повинен їм заважати інакше -смерть !Ніхто не знає хто буде грати !Далі якщо вас вибирають вам все розкажуть але ніхто не має знати як ви звязуєтесь і які у вас завдання взагалі нічого ,якщо хтось здогадався це означає що ви в грі !Якщо вас вибрали з вами зв'яжуться сьогодні !А тепер до уроків !
Який жах це все дуже жахливо ,звичайно я бачила таке в теле шоу але це ж реальність !
Після уроку мені надійшло СМС :"Я вітаю тебе !Тепер ти частина гри !Кожен учасник грає в парі .Тебе переселяться в інше крило з іншими учасниками ,кімнату ти ділити будеш з своїм напарником .Спілкуватись про гру дозволено лише з іншими учасниками ,якщо ти будеш спілкуватися з кимось не в грі це автоманична смерть !Я буду надсилати завдання і інші правила гри , а тепер ти в грі !Хай щястить ,Віро!І знай тепер я підключений до твого ноуту і телефону тепер я знаю всі твої секрети !"
А після цієї СМС прийшла інша :"Перше завдання!Ось твоє перше завдання ти повинна зарас же переїхати з кімнати "
Я пішла в готель на території школи він знаходився в декількох метрах від школи коли я йшла я думала .Невже все це правда ?І справді виходу немає всю школу і готель загороджують ворота з електро струмом ще й школи в центрі лісу ,"клас добре придумали ".Біля кімнати мене чикали працівники з моєю валізою .
-Ось ваші речі .Тепер ви переїжджаєте в праве крило .Ходімо за мною .
Пані провила мене до правого крила дала мені валізу і сказала .
-Далі ви самі .Ваша кімната номер 345 .
-Дякую.
Я пішла далі праве крило від лівого з'єднував коридор і двері .Перейшовши поріг я побачила довгий коридор по лівій частині  не парні числа по правій парні .Я зайшла в кімнату і побачила хлопця який розкладав речі .
-Я Ден .
-Я Віра .Схоже  ти мій напарник.
-Так ,красуня  .Але ніяких напарників мені не потрібно я і сам можу все зробити .-посміхнувся він .
-Я бачу ти не розумієш в якій ситуації ми опинились .Нас можуть вбити .
-Я знаю але нас не вб'ю якщо проходити завдання .
-Так ,ти правий .
І я почала розкладати речі .Ось так і почались мої пригоди .Далі я вже не була такою правильною Вірою але я гадаю що я ніколи не була такою я просто вміло це ховала в собі.А Даня лиш показав що не потрібно ховати своє я .Але все по черзі .