Одинадцятий клас
Зустріч з Мішель
Нове завдання
Важлива розмова
Неочікуване запитання
Пояснення
"Я дізнаюсь що з тобою "
29вересня
Логово
План
Новий план
А ти класний
Пояснення
Мішель:
Я побігла за Мішею але він зачинив двері .І я розмовляла через двері .
-Міш!Не будь дитиною !Відчини!Міш!
-А навіщо ?Ти ж всерівно щасливою не будеш!
-Міша ,чужі розмови підслховувати неможна .
-А я й не підслуховував ,просто почув .І до того ж не роби мене винним .Неначе це я розійшовся з тобою на 20 хвилині наших стосунків .
-Ми що розійшлися ?-тихо і з сумом сказала я .
-А навіщо зустрічатись якщо тобі всерівно ?
-Я не говорила що мені всерівно .Просто...
-Просто тобі не сильно подобаєця .
-Ну бліннн..Відчини двері .
Після цих слів прозвучала тиша .А потім він відчинив двері .
Ми довго дивились один на одного але мені прийнанні так здалось .Але тишу порушив  він .
-Ти хочеш щось сказати ?
-Так .
-Що?
-Ти мені подобаєшся .Я щаслива що ми були разом .-я посміхнулась
-Без були .
-Що?
-Не були парою а є .-він посміхнувся мені в відповідь .
Він обійняв мене .
Через пів години .Ми говорили в кімнаті але його покликав Ден .І він залишив мене одну в кімнаті .
На телефон Міші прийшло СМС.Я вирішила подивитись .Ми завжди обмінювались телефонами і читала чужі переписки ми ж найкращі друзі .Я встала підійшла до телефона який лежав на комоді біля вікна .Але коли я його піднялася  моя посмішка зпала.І появилися сльози   ще трошки і я б заплакала .В цей момент прийшов Міша і запитав .
-Щось сталось ?
Я повернулась .Він побачив телефон в моїх руках і гнівно сказав .
-Хто тобі дозволив лізти в мій телефон .Тим більше читати СМС.
Я вже не змогла витерпіти і заплакала .І відповіла .
-По-перше ,якщо що я була твоєю дівчиною .По-друге ,я була твоєю найкращою подругою .А по-третє, я ненавиджу тебе !
Промовляючи це я кинула телефон на ліжко .В СМС було сказано:"Молодець ти зумів зробити Мішель твоєю дівчиною ,тепер вона в твоїх руках ".А перед цим СМС було інше :"Завдання 4 .
Зроби Мішель своєю дівчиною,а зараз поцілуй її".
Я вибігла з кімнати .Грюкнула дверми .А потім почувся дивний звук.
Я забігла в кімнату Віри.
-Вір ,в мене таке сталось .
-Яке право ти маєш заходити в мою кімнату без стуку !
-Вибач .
Сказала я і вийшла я довго сиділа під дверьми своєї кімнати і плакала .Я не могла зайти в свою кімнату з-за нього .
-Ненавиджу - тихо сказала я с сумом .
© Кіра Девіч ,
книга «Ігри на виживання».
"Я дізнаюсь що з тобою "
Коментарі