La double identité

Kotodama

Ces gens remplissent Les rues et ruelles De nos villes Le regard rivé Sur leur portable. Ces gens-là attendent Bus, trams, métros Sur les quais et les trottoirs. Chaque personne semble faire La même chose Mais au fond Quelle est la vérité ? La vérité c’est que Nous portons tous un masque Inconsciemment ou pas Mais comment le voir ? Pourquoi devoir porter Ce masque sur Notre visage pour pouvoir vivre En société ? Pourquoi vouloir Cacher nos défauts ? Que valons nous en faisant cela ? Les gens ont peur. Ce masque cache souvent Douleur et crainte Voire traumatismes Société brisée. Un jour le monde Changera Ou tout s’écroulera. Le monde court après sa perte. -Cœur Écrit mi février 2022 :)

2022-10-01 20:41:16

5

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Kotodama

@lys merci beaucoup !

Відповісти

2022-10-02 12:23:01

1

ʏaʏa

C'est tellement vrai malheureusement :(

Відповісти

2022-10-10 20:41:20

1

Kotodama

@ʏaʏa oui :(

Відповісти

2022-10-10 20:50:24

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4211

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2907