Бывает
Бывет такое что общаешься з человеком,разговориваешь , переписываешься, но как буто он для тебя чужой.Может для тебя где то в глубине душе и вовсе не чужой,но ты для него никто.И как бы ты не хотел стать для него смыслом жизны,он етого не хочет.И никогда наверно не захочет.И в каждый переписки ты хочешь ему признаться,но тебя что то толкает,может невзаимность или боишся что ему ето не интересно.А может просто не прошло то время чтоб ему тебе признаться.Ждать конечно все могут,но конечно если стоит етого.Запомните навсегда тех кто ждёт бог благодарить щастям.
2018-09-04 09:53:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1767
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2531