Вірші
Зимовий час
Вже прийшла зима
Білий снігом нас уклала
ТИшком-нишком пролунала
Тиха пісня гонорова
Зима її співає
З гордим виразом обличчя
Всі дерева
Кладе в сон
А листочки кличе спатьки
От уже білці не спиться
Крутиться у дуплі не чистому
Холодно їй у ніжки
Листочком в мить накривається так швидко
Для неї зиМА непотішна
А от Синічці от до душі Зима
Любить ту пору вона
І от тепер шукає
Калиночку червону
Діткам зимка подарунків тут поклала
Снігу, білого, красивого
Вони радіють
Зима радіє
Але жити довго не надіється
Вже у лютому прийде наказ
Зимі з країни утікти
1
0
51
Старість
Нічого не хотів
Не хотів ридати, ні спати
Тільки лежав у кріслі -качальці
Дитинство проймайнуло одний махом
Так я його не насолодив
Досі я сиджу
Не плачучи, не сміючись
А тихо промовляючи
"Старий я старий"
Як дитиною бував я
Все казав щодня
"Ой скільки років жити"
А тепер я відповів
"Мало, милий, мало"
0
0
72
Жорстокість
Це не є вірш як всі його уявляють, а це історія про жорстокість людства.
Люди- це створіння яке придумав сам Бог, які не знали життя, лише темряву.
Вони не вдячні Богу за все, що він для нас зробив.
Ніколи не можна звинувачувати Бога в наших гріхах.
Справжнє зло - це люди, а не монстри які ховаються в нас під ліжком
0
0
155
