...
А, може, я не хочу жити? Та так шкода померти. Так поможи мені спочити, Бо я люблю тебе, якщо відверто. Смерть сможе це перепинити. Навіщо все, коли душу роздерто? І не варт тобі мене впинити. Мучся сама, небажана невісто. Не хочу більше завинити. Живи як хочеш і палай вогнисто. Не зможу я твій біль забрати. Бо в ТОБІ його весь замкнуто. Тому, дозволь мні умирати, Бо темінь вже й так в мені закуто.
2023-08-07 06:11:29
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Катерина Коваленко
без цього ніяк😁
Відповісти
2023-08-07 17:13:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2483
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8676