...
А, може, я не хочу жити? Та так шкода померти. Так поможи мені спочити, Бо я люблю тебе, якщо відверто. Смерть сможе це перепинити. Навіщо все, коли душу роздерто? І не варт тобі мене впинити. Мучся сама, небажана невісто. Не хочу більше завинити. Живи як хочеш і палай вогнисто. Не зможу я твій біль забрати. Бо в ТОБІ його весь замкнуто. Тому, дозволь мні умирати, Бо темінь вже й так в мені закуто.
2023-08-07 06:11:29
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Катерина Коваленко
без цього ніяк😁
Відповісти
2023-08-07 17:13:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12434
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2602