Это было что-то из разряда эмоционального выгорания
Мне плохо. Да, опять. Я уже не могу плакать. Нету сил терпеть себя. Я просто истощена этими постоянными вечерами, которые насквозь промокли моими слезами. Я понимаю, что хочу громко кричать. Кричать так, чтобы всё, что ещё осталось во мне целое, разорвалось в клочья. Но понимаю, была бы у меня сейчас такая возможность, я бы не сделала этого. Я устала; физически и морально я уже не могу выдавливать эмоции. Как возможно показать своё настроение, если ты уже кажешься себе никем? Да, я опять себя жалею. Раньше я рыдала ещё больше, когда вспоминала об этом, а сейчас мои глаза равнодушно смотрят в экран и мой мозг, осознавая всю ситуацию, делает вид, будто мне пофиг. Пофиг на всё вокруг. Я пережила этот день не так как раньше я проводила все дни. Каждый день для меня был как начало чего-то нового, и я пыталась сделать его идеальным. А сейчас, всё что есть, это равнодушная я, на первый взгляд, но такая боль внутри того же равнодушия.
2020-07-23 20:47:54
6
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16490
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5581