Вірш без назви (рос.)
Твой человечек
Знаешь, никто не сравнится с тобой С твоими карими глазами, С твоею нежною улыбкой, С Твоими тёплыми руками. Никто не сравнится с тобой, Не что не сравнится и с тем, Как ты от меня ушла, Оставив меня ни с чем
2020-07-21 21:23:38
2
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Твой человечек
@Nadine Tikhonovitch а мне кажется ,этим стих и цепляет. Скажем если бы вы увидели подобный стих с банальным названием, вряд ли вы его прочли
Відповісти
2020-07-22 10:27:07
1
Nadine Tikhonovitch
@Твой человечек я читала всё подряд в ленте. И тут всё же не так много читать)
Відповісти
2020-07-22 10:27:56
1
Kruhitka Dobro
@Твой человечек Я тоже думаю, что заголовков на подобную тему тьма. А иногда просто не хочется давать заголовок стиху.
Відповісти
2020-07-23 20:24:05
1
Інші вірші поета
Это было что-то из разряда эмоционального выгорания Пусть каждый придумает к этому свою историю
Інші поети
Keyci
@Keyci0987
Veilka
@Docthespacerock
Himi Chan
@Himi_Chan
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16594
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2283