Вірш без назви (рос.)
Твой человечек
Знаешь, никто не сравнится с тобой С твоими карими глазами, С твоею нежною улыбкой, С Твоими тёплыми руками. Никто не сравнится с тобой, Не что не сравнится и с тем, Как ты от меня ушла, Оставив меня ни с чем
2020-07-21 21:23:38
2
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Твой человечек
@Nadine Tikhonovitch а мне кажется ,этим стих и цепляет. Скажем если бы вы увидели подобный стих с банальным названием, вряд ли вы его прочли
Відповісти
2020-07-22 10:27:07
1
Nadine Tikhonovitch
@Твой человечек я читала всё подряд в ленте. И тут всё же не так много читать)
Відповісти
2020-07-22 10:27:56
1
Kruhitka Dobro
@Твой человечек Я тоже думаю, что заголовков на подобную тему тьма. А иногда просто не хочется давать заголовок стиху.
Відповісти
2020-07-23 20:24:05
1
Інші вірші поета
Это было что-то из разряда эмоционального выгорания Пусть каждый придумает к этому свою историю
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5538
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1827