Вірш без назви (рос.)
Твой человечек
Знаешь, никто не сравнится с тобой С твоими карими глазами, С твоею нежною улыбкой, С Твоими тёплыми руками. Никто не сравнится с тобой, Не что не сравнится и с тем, Как ты от меня ушла, Оставив меня ни с чем
2020-07-21 21:23:38
2
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Твой человечек
@Nadine Tikhonovitch а мне кажется ,этим стих и цепляет. Скажем если бы вы увидели подобный стих с банальным названием, вряд ли вы его прочли
Відповісти
2020-07-22 10:27:07
1
Nadine Tikhonovitch
@Твой человечек я читала всё подряд в ленте. И тут всё же не так много читать)
Відповісти
2020-07-22 10:27:56
1
Kruhitka Dobro
@Твой человечек Я тоже думаю, что заголовков на подобную тему тьма. А иногда просто не хочется давать заголовок стиху.
Відповісти
2020-07-23 20:24:05
1
Інші вірші поета
Это было что-то из разряда эмоционального выгорания Пусть каждый придумает к этому свою историю
Інші поети
Lucasol Tale
@LucasolTale
Sana_Ok
@Sana_Ok
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5472
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3152