Вірш 3. Державо моя
Поранена, рідна Державо моя,
якщо я колись тут загину,
прошу тебе, хай наші ріки й поля
мене із собою поглинуть.
Матінко, знов ти від мене пішла
на війни, що батька убили.
Серце нитками наме́ртво зашите,
настала лиха тут година.
Я дихаю, мамо, а сила втекла,
солодке життя - це як миля.
До темряви, що понад нами зійшла
лишилась одна чи хвилина...
Державо, поранена, сильна, міцна,
віддай мені кожну хвилину,
дитинство, яке заховала вона
і серце моє знову зшила.
2025-03-05 18:35:08
1
0