Книги
Всі
Вірші
Всі
Вірш (пісня) Домініка
Співуча душа квітне,
лікує час митця.
Нам волю подарують
Юнейські ті поля.
У крові наших ворогів,
у світлі місяця...
і щойно королева встане,
полікує час митця
0
0
63
Чи це душа твоя, поляку?
Чи це душа твоя, поляку? Чи продаси її, йдучи до ворога вночі? Не забувай: душа приречена на тінь, проте ти мусиш знову автомат до рук узяти і з маршем йти у бій, і бачити старі та мертві легіони, які троє найсильніших ворогів спустили вниз в крові, без милосердя і жалю, кидаючи в майбутнє вже спалені листи з історії Польщі
0
0
64
Сіро-білий вірш
Забудь його, полон - це страта,
ти знаєш відчуття,
він не прийде додому,
знову лишишся сама.
Не відпускай руки,
ти знаєш, що пройдуть роки,
не повернеться він.
У хмарах, у втею тінь.
В хмарах буде його тінь,
твою душу живою плекати,
поки ти на землі, він у небі дивиться на світ.
Пам'ятає цілому долю першого кохання.
Забудь ці численні оповідання,
написані від його руки,
забудь малюнки,
портрети без чіткого обличчя.
Оповий його совістю своєю і болем,
нехай відчуває, як палають у небі зірки,
а сльози твої не дійдуть до небес.
Можливо тіло його у землі
відчує краплі гарячих сліз
крізь багато шарів землі
і душа виронить краплю дощу згори.
1
0
102
