Книги
Всі
Вірші
Всі
Вірш 3. Державо моя
Поранена, рідна Державо моя,
якщо я колись тут загину,
прошу тебе, хай наші ріки й поля
мене із собою поглинуть.
Матінко, знов ти від мене пішла
на війни, що батька убили.
Серце нитками наме́ртво зашите,
настала лиха тут година.
Я дихаю, мамо, а сила втекла,
солодке життя - це як миля.
До темряви, що понад нами зійшла
лишилась одна чи хвилина...
Державо, поранена, сильна, міцна,
віддай мені кожну хвилину,
дитинство, яке заховала вона
і серце моє знову зшила.
0
0
16
Вірш 2. Мила Країно, як серденько б'єшся
Мила Країно, як серденько б'єшся,
Дніпрова хвиля співає пісні.
Твій дух не зламати, ніщо не здається.
Тобі не скоритися в темній війні.
Хоч рани глибокі лишились від бою,
та сонце зійде на Твоїй стороні.
Війні дев'ять років, та це не на вік,
Ти розцвітеш у своїй лиш природі.
Заквітне земля на весняному полі,
діти заграють надворі малі.
Ти сильна, Країно, у правді і волі,
свої захищати будуть завжди.
Ти вільна, як вітер і горда, й жива,
Твоя сила у серці, в надії.
Повір, я б за Тебе душу віддав,
як зробить Твоя же дитина.
1
0
15
Вірш 1. Цей маленький вільний світ
Може, не варто боятись життя?
Може, прожити його до кінця?
Мати легені, повні повітря,
бачити світло, бачити світло.
Воленьку милу душі обійняти,
бриз від морів на лиці відчувати.
Не потонути в роботі по лікті
і не зламатись, не бувши в повітрі.
Ти полетиш після смерті, як вільний,
зараз в житті ти своєму насильний.
Що на рахунок кайдани порвати?
Що, якщо біль у собі заховати?
Так, рви кайдани, прямуй до світла,
відпускай крила, бігай повільно.
Світ цей належить тобі, брате милий.
Світ наш з тобою — лише Україна.
1
0
17
