Блог
Всі
10 розділ книги?
Відгуки та рецензії, Думки вголос, Цікаве
Привіт. Я знаю, що останнім часом мене помічає тут мало людей, а мої вірші так і зовсім ні, проте це не проблема. Зараз я працюю над своєю книгою "Пташка зі сталі" і це головне. Попри навчання та інші турботи, екзамени, стрес та інше, я продовжую діяти і ти вперед. Звісно, з вашою підтримкою мені було би значно легше. У важкі хвилини я завжди вдячна за підтримку своїм найближчим рідним та друзям.
До чого був цей текст? Щоб якось почати писати блоги, заохотити вас читати мої вірші, показати, що я досі працюю і прагну своєї мети? Само собою, це ж очевидно! Але головне, що я хотіла сказати - це те, що вже скоро ви можете очікувати наступний, десятий розділ моєї книги. Я дуже сподіваюся на ваш актив.
3
676
Книги
Всі
Вірші
Всі
Скрижаль, спустошення моє
Кривавий місяць, блиск та ніч
закохані в спустошення моє,
як віра, смерть та вирване життя
у море часу, океан ідей.
Пливе у тихе серце важка думка,
упали зорі крижаних очей.
Червоним світлом слідом коло моря
розкинув місяць ще кілька ночей.
Укрилася скрижаль в печері світлом,
і з темряви густої в тихім сні,
віддала віру тим, хто жив раніше,
бо простір її сяяв у пітьмі.
Кривавий місяць, блиск та ніч
закохані в спустошення моє.
Укрилася скрижаль в печері світлом,
що пригнітила страх важких ночей.
Червоним світлом слідом коло моря
упали зорі крижаних очей.
Спустошення забутого кохання
розкине уві сні ще тисячі ночей.
1
0
44
Вірш 3. Державо моя
Поранена, рідна Державо моя,
якщо я колись тут загину,
прошу тебе, хай наші ріки й поля
мене із собою поглинуть.
Матінко, знов ти від мене пішла
на війни, що батька убили.
Серце нитками наме́ртво зашите,
настала лиха тут година.
Я дихаю, мамо, а сила втекла,
солодке життя - це як миля.
До темряви, що понад нами зійшла
лишилась одна чи хвилина...
Державо, поранена, сильна, міцна,
віддай мені кожну хвилину,
дитинство, яке заховала вона
і серце моє знову зшила.
1
0
30
Вірш 2. Мила Країно, як серденько б'єшся
Мила Країно, як серденько б'єшся,
Дніпрова хвиля співає пісні.
Твій дух не зламати, ніщо не здається.
Тобі не скоритися в темній війні.
Хоч рани глибокі лишились від бою,
та сонце зійде на Твоїй стороні.
Війні дев'ять років, та це не на вік,
Ти розцвітеш у своїй лиш природі.
Заквітне земля на весняному полі,
діти заграють надворі малі.
Ти сильна, Країно, у правді і волі,
свої захищати будуть завжди.
Ти вільна, як вітер і горда, й жива,
Твоя сила у серці, в надії.
Повір, я б за Тебе душу віддав,
як зробить Твоя же дитина.
1
0
30
