Кінець терпіння
Сидиш ти ввечері на кухні. У руці гаряча кава. Сидиш і думаєш чом в раз Ти маєш все терпіти в час. Для чого й в чому є ще сенс? Ти просто виріш все як є. Всі кого ти терпиш рік Піди скажи ти раз у вік. Скажи всю правду що і як А на кінець пошли у бак. І хай тобі буде всерівно На всі образи що ти сказав Тому що він зробив ще гірше Інакше що ти терпиш, так?
2023-08-21 10:19:03
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
Цікаво, але складно переступити цю межу. Складно змусити зробити себе перший крок, та піти розібратись зі всім, і всіма, що ти терпиш🤔
Відповісти
2023-08-23 09:44:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5516
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12769