Кінець терпіння
Сидиш ти ввечері на кухні. У руці гаряча кава. Сидиш і думаєш чом в раз Ти маєш все терпіти в час. Для чого й в чому є ще сенс? Ти просто виріш все як є. Всі кого ти терпиш рік Піди скажи ти раз у вік. Скажи всю правду що і як А на кінець пошли у бак. І хай тобі буде всерівно На всі образи що ти сказав Тому що він зробив ще гірше Інакше що ти терпиш, так?
2023-08-21 10:19:03
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
Цікаво, але складно переступити цю межу. Складно змусити зробити себе перший крок, та піти розібратись зі всім, і всіма, що ти терпиш🤔
Відповісти
2023-08-23 09:44:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2402
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1964