Виходила мати в поле
LitcoG8
Виходила мати в поле, Виходила з хати. Виходила рано в ранці Жито дожинати. Виходила, Та й з усердям кутала дитину, Щоб не дай боже не хворіла У лиху годину. Жала жито, та й співала - Час спливає швидше. Промовляла замовляння, Щоб не стало гірше. За детиноньку молила, Аж мокріли очі. Ясним розумом молила, Голосом співочім. І за неньку помолила Мовою соловїной, Щоб лiтали дикі птахи Вільно Україною. Запиталася у долі, -"Як стерпіти муки?" -"Коли панськії кайдани Лишать мої руки?" Запитала, та й втирала Хусткой мокрі очі. Витирала, та й співала Голосом співочім. Ясним розумом співала, Мовою солов'їной. Щоб летали дикі птахи Вільно Україной.
2019-03-18 21:33:03
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Фія
Це не вірш, це щось прекрасне!😍🔥
Відповісти
2019-03-20 08:31:04
Подобається
LitcoG8
@Фія Мерсі
Відповісти
2019-03-20 08:35:10
Подобається
Інші категорії
Філософські Поеми Подійні Для дітей Гумористичні Любовні
Інші поети
Marry Dead
@marry_dead
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5610
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2690