101.
Людмила Баглай
✍ На полотні життєвої дороги, Лягли орнаментом події і тривоги... На ньому кожен візерунок, Це долі нашої нам подарунок... У кожного із нас свої дарунки, Які вже з долею твої стосунки... Змінити це ніхто невзмозі, Тому щодня в пересторозі... Вони яскраві, незабутні, Веселкою лягли на полотні... А може чорно-білі та сумні... Встеляють шлях життєвий твій... 06.07.2022
2023-01-29 15:07:46
2
0
Інші вірші поета
Свят вечір.... 249. 230. 228.
Інші поети
Bohdana Chutora
@Bohdana_Chutora
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3194
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1866