101.
Людмила Баглай
✍ На полотні життєвої дороги, Лягли орнаментом події і тривоги... На ньому кожен візерунок, Це долі нашої нам подарунок... У кожного із нас свої дарунки, Які вже з долею твої стосунки... Змінити це ніхто невзмозі, Тому щодня в пересторозі... Вони яскраві, незабутні, Веселкою лягли на полотні... А може чорно-білі та сумні... Встеляють шлях життєвий твій... 06.07.2022
2023-01-29 15:07:46
2
0
Інші вірші поета
191. ГЕРОЯМ СЛАВА!!! 264. 215.
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1359
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1359