101.
Людмила Баглай
✍ На полотні життєвої дороги, Лягли орнаментом події і тривоги... На ньому кожен візерунок, Це долі нашої нам подарунок... У кожного із нас свої дарунки, Які вже з долею твої стосунки... Змінити це ніхто невзмозі, Тому щодня в пересторозі... Вони яскраві, незабутні, Веселкою лягли на полотні... А може чорно-білі та сумні... Встеляють шлях життєвий твій... 06.07.2022
2023-01-29 15:07:46
2
0
Інші вірші поета
Україна 222. 266. 229.
Інші поети
Саша
@SashaAW
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2997
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10827